трепетання

[trɛpɛtɑnnjɑ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Швидке, легке, нерівномірне коливання, вібрація, дрижання чогось, що викликає відчуття легкої тремтіння.

  2. Перен. Сильне хвилювання, збудження, яке супроводжується внутрішнім хвилюванням, нетерпінням або захватом.

  3. У техніці — небажане автоколивання, вібрація деталі або механізму, що виникає при певних режимах роботи.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. трепетання, р. трепетання, д. трепетанню, з. трепетання, о. трепетанням, м. трепетанні, к. трепетання

Більше записів