трембач

[trɛmbɑt͡ʃ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Музичний інструмент, різновид дерев’яної довгої труби (сопілки) без клапанів, що використовується гуцулами для виконання мелодій та подавання сигналів у Карпатах.

  2. Музикант, який грає на трембіті (трембітач).

  3. (переносне значення) Людина, яка голосно, публічно проголошує, розголошує щось, часто з пафосом; глашатай.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. трембач, р. трембач, д. трембач, з. трембач, о. трембач, м. трембач, к. трембач

Більше записів