трельованість

[trɛlʲoʋɑnistʲ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Трельованість — фонетична характеристика звука, що вимовляється з періодичними швидкими ударами активного органа мови (найчастіше кінчика язика) об пасивний, що створює ефект вібрації або дрижання; наявність трелі в артикуляції.

  2. Трельованість — властивість музичного інструменту, голосу або звуку, що полягає у здатності до виконання чистої, рівномірної та вільної трелі (швидкого чергування двох звуків).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. трельованість, р. трельованості, д. трельованості, з. трельованість, о. трельованістю, м. трельованості, к. трельованосте

Більше записів