Трельованість — фонетична характеристика звука, що вимовляється з періодичними швидкими ударами активного органа мови (найчастіше кінчика язика) об пасивний, що створює ефект вібрації або дрижання; наявність трелі в артикуляції.
Трельованість — властивість музичного інструменту, голосу або звуку, що полягає у здатності до виконання чистої, рівномірної та вільної трелі (швидкого чергування двох звуків).