1. Музичний прийом, що полягає в швидкому чергуванні основного звуку з сусіднім допоміжним (зазвичай на секунду вище); швидке багаторазове повторення двох нот.
2. У мовленні: вібраційний, дрижачий звук, що утворюється швидким ударом кінчика язика об ясна (наприклад, при вимові звука [р]).
3. У співі птахів: серія високих звуків, що швидко повторюються, мелодійне щебетання, дзвінкі переливи.