травильник

1. (техн.) Спеціальний резервуар, ванна або пристрій для травлення (хімічної обробки поверхні) металевих виробів, деталей, друкарських форм тощо.

2. (заст., діал.) Той, хто займається травильним промислом (виварюванням поташу з деревного попелу) або працює на травильні.

3. (заст.) Рідина (розчин кислоти тощо), що використовується для травлення, протравлювання.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |