травильник

[trɑʋɪlʲnɪk] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. (техн.) Спеціальний резервуар, ванна або пристрій для травлення (хімічної обробки поверхні) металевих виробів, деталей, друкарських форм тощо.

  2. (заст., діал.) Той, хто займається травильним промислом (виварюванням поташу з деревного попелу) або працює на травильні.

  3. (заст.) Рідина (розчин кислоти тощо), що використовується для травлення, протравлювання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. травильник, р. травильника, д. травильникові, з. травильника, о. травильником, м. травильникові, к. травильнику

Більше записів