травопілля

1. Система землеробства, при якій поля чергуються між посівами трав (багаторічних або однорічних) та інших сільськогосподарських культур, головною метою якої є відновлення та підвищення родючості ґрунту.

2. Ділянка землі (поле, сінокіс, пасовище), зайнята травами, що використовуються на корм або для покращення ґрунту в рамках такої системи землеробства.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |