Значення
-
У готичній архітектурі — просторова одиниця будівлі, обмежена по довжині чотирма стовпами (або пілонами) і арками, що утворюють кесоноване склепіння, а по ширині — відстанню між двома суміжними арками або контрфорсами.
-
У театрі та сценографії — частина сцени, відокремлена по ширині від сусідніх подібних частин для встановлення окремих декорацій або механізмів; також — вертикальний отвір у верхній частині сцени для руху декорацій.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. травея, р. травеї, д. травеї, з. травею, о. травеєю, м. травеї, к. травеє