1. (від англ. trustor) У праві та фінансах — особа (фізична або юридична), яка створює траст (довірчу власність) і передає свої активи або майно трасті (опікуну) для управління на користь бенефіціара (вигодонабувача).
2. (від англ. truster) У загальному значенні — той, хто довіряє комусь або чомусь; довіритель.