1. (док. трапити) Ставатися, відбуватися, мати місце (переважно про випадкові, непередбачені події).
2. (док. трапити) Випадково опинятися десь або зустрічати когось, натикатися на щось.
3. (док. трапити) Випадково знаходити, добувати щось.
4. (заст. та діал., док. трапити) Прилучатися, приставати до когось, чогось; торкатися.