трапеція

[trɑpɛt͡sijɑ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Геометрична фігура, чотирикутник, у якого дві сторони паралельні, а дві інші — ні.

  2. Гімнастичний снаряд — короткий горизонтальний брус, підвішений на двох тросах.

  3. Частина верхнього одягу у вигляді невеликої вовняної накидки або шалі трикутної форми, яку носили жінки в Західній Європі в XVII–XVIII століттях.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. трапеція, р. трапеції, д. трапеції, з. трапецію, о. трапецією, м. трапеції, к. трапеціє

Походження слова (Етимологія)

Слово «трапеція» походить від грецького «τράπεζα» (стіл), що вказує на форму геометричної фігури, яка нагадує стіл. У давнину це слово також використовувалося для позначення столу, а згодом набуло математичного значення. В українській мові воно з’явилося через посередництво латинської та інших європейських мов.
Споріднені слова:геометрія, чотирикутник, стіл

Більше записів