транзитивний

Значення

1. (у граматиці) Про дієслово: таке, що позначає дію, спрямовану на предмет, і вживається з прямим додатком у знахідному (рідше родовому) відмінку без прийменника (наприклад: читати книгу, писати листа).

2. (у логіці та математиці) Про відношення: таке, що має властивість транзитивності, тобто якщо воно виконується між об’єктом A та об’єктом B, а також між об’єктом B та об’єктом C, то воно виконується й між об’єктом A та об’єктом C (наприклад: відношення «більше», «дорівнює»).

Правопис та відмінювання