1. (філософія) Філософська концепція, що розглядає дійсність як безперервний процес змін, перехідних станів, де будь-яка форма є лише тимчасовим етапом у всезагальному русі.
2. (лінгвістика) Властивість дієслова мати при собі прямий додаток (об’єкт дії), тобто здатність переходити зі значення дії на її об’єкт; перехідність.