Значення
-
Напівпровідниковий електронний прилад з трьома або більше висновками, призначений для керування електричним струмом, його підсилення та генерації електричних коливань; основний елемент сучасної мікроелектроніки.
-
У розмовній мові — радіоприймач на напівпровідникових (транзисторних) елементах, портативний радіоприймач.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. транзистор, р. транзистора, д. транзисторові, з. транзистор, о. транзистором, м. транзисторі, к. транзисторе
Походження слова (Етимологія)
Слово «транзистор» походить з англійської мови, де воно було утворене як складноскорочене від transfer (переносити) та resistor (опір). Це напівпровідниковий прилад, винайдений американським ученим Берклі в 1945 році. В українській мові слово з’явилося як запозичення з англійської, а також поширилося в багатьох інших мовах, зокрема в російській, болгарській, білоруській, польській, чеській, словацькій, верхньолужицькій, македонській, сербохорватській та словенській.