транзієнт

[trɑnzijɛnt] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Транзієнт (від англ. transient — тимчасовий, перехідний) — короткочасне, швидкоплинне явище, стан або процес, що виникає в системі при зміні зовнішніх умов або внутрішніх параметрів і з часом затухає.

  2. Транзієнт — у фізиці, електротехніці та радіотехніці — перехідний процес, що виникає в електричному колі або фізичній системі при різкому зміні впливу (наприклад, вмиканні, вимиканні струму, різкій зміні навантаження) і характеризується нестаціонарним, затухаючим режимом.

  3. Транзієнт — в астрономії — об’єкт або явище, яке істотно змінює свою яскравість або стан за відносно короткий проміжок часу (наприклад, спалах нової, гамма-спалах, проходження тіла перед диском зорі).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. транзієнт, р. транзієнту, д. транзієнтові, з. транзієнт, о. транзієнтом, м. транзієнті, к. транзієнте

Більше записів