трансцендентний
[trɑnst͡sɛndɛntnɪj] Прикметник
Буква:Т
Значення
-
(у філософії) Позачуттєвий, недоступний для досвіду або пізнання за допомогою звичайного розуму; такий, що виходить за межі будь-якого можливого досвіду (про буття, початок світу тощо).
-
(у математиці) Такий, що не є алгебраїчним; не задовольняє жодного алгебраїчного рівняння з цілими коефіцієнтами (про число або функцію).
-
(у релігії та містиці) Позамежний, що знаходиться за межами матеріального світу; надприродний, божественний.
-
(переносно, книжн.) Надзвичайно високий, вищий за звичайне розуміння; такий, що здається абсолютним, недосяжним.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. трансцендентний, р. трансцендентного, д. трансцендентному, з. трансцендентного, о. трансцендентним, м. трансцендентнім