1. У філософії (зокрема в ідеалізмі І. Канта) — властивість знання, яке є апріорним (доступним до досвіду) та обумовлює можливість самого досвіду, виступаючи необхідною передумовою пізнання; те, що належить до сфери умов можливості досвіду.
2. У ширшому, нестрогому вживанні — властивість того, що виходить за межі чуттєвого досвіду, емпіричного світу; абстрактна, надчуттєва сутність або принцип.