транспозиція

[trɑnspozɪt͡sijɑ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. (у мовознавстві) Перехід слова з однієї частини мови до іншої, зміна його граматичної категорії, що призводить до утворення нової лексичної одиниці, наприклад: стійкий (прикметник) → стійко (прислівник).

  2. (у музиці) Зміна тональності музичного твору, перенесення всіх звуків мелодії на однаковий інтервал вище або нижче.

  3. (у математиці, зокрема в алгебрі) Перестановка елементів скінченної множини, яка є циклом довжини два; транспонування матриці — зміна місцями її рядків і стовпців.

  4. (у генетиці) Зміна положення ділянки ДНК (транспозону) у межах геному, що є одним із механізмів мутагенезу.

  5. (загальне) Зміна порядку, послідовності або взаємного розташування чого-небудь; перестановка.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. транспозиція, р. транспозиції, д. транспозиції, з. транспозицію, о. транспозицією, м. транспозиції, к. транспозиціє

Більше записів