Значення
-
(у мовознавстві) Перехід слова з однієї частини мови до іншої, зміна його граматичної категорії, що призводить до утворення нової лексичної одиниці, наприклад: стійкий (прикметник) → стійко (прислівник).
-
(у музиці) Зміна тональності музичного твору, перенесення всіх звуків мелодії на однаковий інтервал вище або нижче.
-
(у математиці, зокрема в алгебрі) Перестановка елементів скінченної множини, яка є циклом довжини два; транспонування матриці — зміна місцями її рядків і стовпців.
-
(у генетиці) Зміна положення ділянки ДНК (транспозону) у межах геному, що є одним із механізмів мутагенезу.
-
(загальне) Зміна порядку, послідовності або взаємного розташування чого-небудь; перестановка.
Правопис та відмінювання
н. транспозиція, р. транспозиції, д. транспозиції, з. транспозицію, о. транспозицією, м. транспозиції, к. транспозиціє