транспозиція

1. (у мовознавстві) Перехід слова з однієї частини мови до іншої, зміна його граматичної категорії, що призводить до утворення нової лексичної одиниці, наприклад: стійкий (прикметник) → стійко (прислівник).

2. (у музиці) Зміна тональності музичного твору, перенесення всіх звуків мелодії на однаковий інтервал вище або нижче.

3. (у математиці, зокрема в алгебрі) Перестановка елементів скінченної множини, яка є циклом довжини два; транспонування матриці — зміна місцями її рядків і стовпців.

4. (у генетиці) Зміна положення ділянки ДНК (транспозону) у межах геному, що є одним із механізмів мутагенезу.

5. (загальне) Зміна порядку, послідовності або взаємного розташування чого-небудь; перестановка.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |