транслятивний

[trɑnsljɑtɪʋnɪj] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. (лінгвістика) Який стосується транслятиву — відмінка в деяких мовах (наприклад, угорській, фінській), що виражає перехід у стан або перетворення на щось.

  2. (лінгвістика) Який виражає значення перетворення або зміни стану; такий, що має значення «стати кимось» або «стати чимось» (про граматичну конструкцію, форму слова).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. транслятивний, р. транслятивного, д. транслятивному, з. транслятивний, о. транслятивним, м. транслятивнім, к. транслятивний

Більше записів