1. Пов’язаний із транскристалізацією — процесом перекристалізації, при якому зростання нових кристалів (зерен) відбувається через межі існуючих кристалів у твердому стані, часто внаслідок деформації або термічної обробки.
2. Характерний для процесу внутрішньокристалітного зростання або перетворення, що охоплює кілька суміжних кристалів (зерен) у металі або мінералі.