траншея

1. Військова споруда у вигляді довгої, вузької та глибокої канави з бруствером (насипом) з одного або обох боків, призначена для пересування, ведення вогню або захисту особового складу від вогню противника.

2. Глибока, довга та порівняно вузька канава, що використовується в будівництві для прокладання комунікацій (труб, кабелів), закладки фундаментів або для меліоративних, дренажних робіт.

3. У геології та гірничій справі — довга виїмка (розкривна виробка) у земній корі, що прорізає гірські породи, для їх дослідження або видобутку.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |