траншея

[trɑnʃɛjɑ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Військова споруда у вигляді довгої, вузької та глибокої канави з бруствером (насипом) з одного або обох боків, призначена для пересування, ведення вогню або захисту особового складу від вогню противника.

  2. Глибока, довга та порівняно вузька канава, що використовується в будівництві для прокладання комунікацій (труб, кабелів), закладки фундаментів або для меліоративних, дренажних робіт.

  3. У геології та гірничій справі — довга виїмка (розкривна виробка) у земній корі, що прорізає гірські породи, для їх дослідження або видобутку.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. траншея, р. траншеї, д. траншеї, з. траншею, о. траншеєю, м. траншеї, к. траншеє

Більше записів