1. У геоботаніці та екології — довга прямолінійна ділянка (смуга, просіка) на досліджуваній території, призначена для детального вивчення рослинності, тваринного світу або екосистеми шляхом послідовного опису та обліку всіх об’єктів у межах її ширини.
2. У археології — довгий вузький розкоп (шурф), зазвичай прямолінійний, який закладають для вивчення стратиграфії пам’ятки, пошуку об’єктів або з’ясування її меж.
3. У містобудуванні та архітектурі — поперечний розріз (перетин) будівлі, споруди або міської території, що показує їхню внутрішню структуру, висотні співвідношення та взаємозв’язок з рельєфом.