Древослів

Словник Української Мови

трактація

[trɑktɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Рідкісне, застаріле слово для позначення наукової праці, трактату, або обробки, викладу якоїсь теми в письмовій формі.

  2. У спеціалізованому вжитку (наприклад, історичному) — назва певної угоди, договору, трактату.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. трактацій, р. трактація, д. трактацієві, з. трактація, о. трактацієм, м. трактацієві, к. трактацію

Більше записів