Значення
-
Великий вантажний автомобіль з потужним двигуном, призначений для перевезення важких вантажів на значні відстані; тягач із напівпричепом.
-
Спеціально обладнана колісна або гусенична машина для перевезення вантажів у складних умовах (наприклад, кар’єрний самоскид).
-
У техніці — частина механізму, що передає рух, або довгала деталь, що з’єднує інші частини (наприклад, трак бульдозера).
-
У розмовній мові — скорочене позначення трактору.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. трак, р. трака, д. тракові, з. трак, о. траком, м. тракові, к. траку