1. Властивість або стан, що характеризується глибоким стражданням, великим горем або нещастям, які часто мають незворотний або фатальний характер.
2. У філософії та мистецтві (особливо в драматургії) — естетична категорія, що відображає гострі життєві суперечності, невирішувальні конфлікти та страждання людини, які викликають у глядача або читача співчуття, сум і катарсис.
3. Внутрішня сутність трагічного як явища; те, що робить подію, вчинок або долю справді трагічними, наприклад, зіткнення високих ідей з жорстокою реальністю або невинність, що зазнає страждань.