трафлятися

1. (розм.) Випадково опинитися десь або зустрітися з кимось; потрапити кудись.

2. (розм.) Статися, трапитися, відбутися (про подію, випадок).

3. (розм., заст.) Влучити, потрапити в ціль (напр., під час стрільби).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |