традукція

1. У логіці — умовивід, у якому висновок виводиться з одного судження без посередництва іншого, на відміну від дедукції та індукції; безпосереднє виведення.

2. У лінгвістиці — спосіб словотворення, при якому нове слово утворюється шляхом переходу з однієї частини мови до іншої без зміни форми (наприклад, від прикметника «столовий» утворюється іменник «столова»).

3. У біології — перенесення ділянки ДНК (транспозону) з однієї ділянки геному в іншу або передача генетичного матеріалу від однієї бактерії до іншої за допомогою бактериофага.

Приклади вживання слова:

традукція

Відсутні