Значення
-
У логіці — умовивід, у якому висновок виводиться з одного судження без посередництва іншого, на відміну від дедукції та індукції; безпосереднє виведення.
-
У лінгвістиці — спосіб словотворення, при якому нове слово утворюється шляхом переходу з однієї частини мови до іншої без зміни форми (наприклад, від прикметника «столовий» утворюється іменник «столова»).
-
У біології — перенесення ділянки ДНК (транспозону) з однієї ділянки геному в іншу або передача генетичного матеріалу від однієї бактерії до іншої за допомогою бактериофага.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. традукція, р. традукції, д. традукції, з. традукцію, о. традукцією, м. традукції, к. традукціє