1. (в анатомії та гістології) Тонка перегородка, балка або тяж зі сполучної тканини, що утворює опорний каркас у внутрішніх органах (наприклад, у селезінці, венозних синусах) або відділяє одне відділення від іншого.
2. (в ботаніці) Поперечний або поздовжній тяж клітин у середині порожнистих органів деяких рослин, наприклад, у стеблі хвощів або в спорангіях печіночників.
3. (в офтальмології) Дрібна волокниста перетинка в куті передньої камери ока, через щілини якої відтікає внутрішньоочна рідина.