Древослів

Словник Української Мови

товчіння

[toʋt͡ʃinnjɑ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “товкти“; процес подрібнення, розмелювання чогось у ступі або подібним способом.

  2. (переносно) Тривале, наполегливе повторення одного й того самого (наприклад, у навчанні); зубріння, заучування.

  3. (переносно) Нудна, одноманітна робота або діяльність; тяганина.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. товчіння, р. товчіння, д. товчінню, з. товчіння, о. товчінням, м. товчінні, к. товчіння

Більше записів