товчення

[toʋt͡ʃɛnnjɑ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Дія за значенням дієслова товкти; розмелювання, дроблення чогось твердого у ступці або подібним способом.

  2. (у техніці) Процес обробки металевих поковок на спеціальних молотах (товкачах) з метою поліпшення їх структури та механічних властивостей.

  3. (переносно) Тривале, одноманітне повторення одних і тих самих дій, слів, думок; зубріння.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. товчення, р. товчення, д. товченню, з. товчення, о. товченням, м. товченні, к. товчення

Більше записів