товаришок

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “товариш”, що вказує на близькість, дружні стосунки або менший вік; також може вживатися іронічно або зневажливо.

2. (іст.) У радянські часи — звертання або назва молодшого за званням військовослужбовця, особливо в побуті (наприклад, серед курсантів).

3. (діал., заст.) Молодий, недосвідчений член артілі, спільноти; помічник, підручний.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |