1. Властивий товаришам, характерний для них; товариський.
2. Призначений для товаришів; такий, що належить товаришам.
товарячий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Властивий товаришам, характерний для них; товариський.
2. Призначений для товаришів; такий, що належить товаришам.
Відсутні