1. Філософський термін, що означає цілісність, повноту, всеосяжність; сукупність усіх елементів, аспектів або проявів явища, процесу чи системи, що розглядаються як єдність.
2. У соціально-політичному контексті — повна, всеохопна влада тоталітарної системи, що контролює всі сфери життя суспільства та індивіда.
3. У менш спеціалізованому вживанні — повнота, абсолютність, цілковитість чогось, що не має винятків (наприклад, тотальність руйнувань, тотальність контролю).