торжествуючий
[torʒɛstʋujut͡ʃɪj] Прикметник
Буква:Т
Значення
-
(дієприкметник) такий, що переживає радість від перемоги, успіху, досягнення бажаного; сповнений тріумфу, урочистої радості.
-
(дієприкметник) такий, що виражає, свідчить про таку радість або тріумф.
-
(прикметник) який святкує перемогу, знаходиться на вершині успіху, панує.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. торжествуючий, р. торжествуючого, д. торжествуючому, з. торжествуючого, о. торжествуючим, м. торжествуючім