тористий БукваТ 1. (Про поверхню) Такий, що має численні дрібні отвори, пори; пористий. 2. (Перен., розм.) Такий, що має багато прогалин, проміжків; нерівний, неповний (про текст, виклад думок тощо). Приклади вживання Відсутні Частина мови: прикментик () | ←повижинатинедолюдок→