торувати

1. Прокладати, робити дорогу, шлях, прохід у важкопрохідній місцевості (у лісі, снігу, болоті тощо).

2. Перен. Бути першовідкривачем, новатором у якійсь галузі; створювати щось нове, раніше невідоме.

3. У техніці: обробляти металеві вироби різанням на токарному верстаті (торці).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |