Значення
-
(геометрія) Просторова фігура, що утворена обертанням кола навколо осі, яка лежить у площині цього кола та не перетинає його; має форму бублика, баранки.
-
(архітектура) Напівкруглий або складного профілю випуклий об’ємний елемент (валик) у базі колони, карнизі, цоколі, часто прикрашений орнаментом.
-
(анатомія) Кільцеподібне випинання, валик, наприклад, торо́с уретри (печінкоподібне тіло) або мозкові тороси.
-
(біологія) Кільцеподібне розширення на стеблі деяких рослин, з якого ростуть органи (наприклад, листя, гілки).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. торус, р. торуса, д. торусові, з. торуса, о. торусом, м. торусі, к. торусе