1. (геометрія) Просторова фігура, що утворена обертанням кола навколо осі, яка лежить у площині цього кола та не перетинає його; має форму бублика, баранки.
2. (архітектура) Напівкруглий або складного профілю випуклий об’ємний елемент (валик) у базі колони, карнизі, цоколі, часто прикрашений орнаментом.
3. (анатомія) Кільцеподібне випинання, валик, наприклад, торо́с уретри (печінкоподібне тіло) або мозкові тороси.
4. (біологія) Кільцеподібне розширення на стеблі деяких рослин, з якого ростуть органи (наприклад, листя, гілки).