торцьований
[tort͡sʲoʋɑnɪj] Прикметник
Буква:Т
Значення
-
(про деревину) Оброблений так, що волокна розташовані перпендикулярно до поверхні матеріалу; розпиляний, розрізаний або обтесаний поперек стовбура, вздовж радіального напрямку.
-
(про поверхню, матеріал) Майстрово виконаний з окремих елементів (переважно дерев’яних брусків, плашок), укладених вертикально, торцем догори.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. торцьований, р. торцьованого, д. торцьованому, з. торцьованого, о. торцьованим, м. торцьованім