торохкотливий
[toroxkotlɪʋɪj] Прикметник
Буква:Т
Значення
-
Який видає торохкіт — глухий, гуркотливий, громіздкий стук або гуркіт від падіння, пересування важких предметів, їзди тощо.
-
Який характеризується наявністю торохкоту, супроводжується торохкотом.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. торохкотливий, р. торохкотливого, д. торохкотливому, з. торохкотливого, о. торохкотливим, м. торохкотливім