Тлумачення із “Словника української мови”* ТОР О ЧЧЯ , я, с., збірн. Те саме , що торочк и 1. Мати , мовчазна й похмура , обв’язавши голову старою хусткою з довгим тороччям , безкінечними хвилинами дивилася в вікно (Десняк, Опов.., 1951, 106).
тороччя
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |