Значення
-
Тлумачення із “Словника української мови”* ТОР О ЧЧЯ , я, с., збірн. Те саме , що торочк и 1. Мати , мовчазна й похмура , обв’язавши голову старою хусткою з довгим тороччям , безкінечними хвилинами дивилася в вікно (Десняк, Опов.., 1951, 106).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. тороччя, р. тороччя, д. тороччю, з. тороччя, о. тороччям, м. тороччі, к. тороччя