торки

[torkɪ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Тюркське кочове плем’я, що входило до об’єднання огузів та у XI столітті, під тиском половців, осіло на південних рубежах Київської Русі, згодом асимілювавшись із місцевим населенням.

  2. Історична назва селища (нині села) в Україні, розташованого на березі річки Рось у Київській області, відомого з літописів з 1093 року.

  3. Розмовна назва мешканців Туреччини (турків), що вживалася в українській мові в XVI–XVIII століттях, а також у фольклорі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. торки, р. торків, д. торкам, з. торків, о. торками, м. торках, к. торки

Більше записів