торкретування

[torkrɛtuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Спосіб нанесення бетонної або цементно-піщаної суміші на поверхню за допомогою спеціального апарата (торкрет-установки) під великим тиском стисненого повітря, що забезпечує міцне зчеплення та ущільнення шару.

  2. Процес створення захисного або укріплювального покриття (торкрет-бетону) на конструкціях, стінах, перекриттях, а також у гірничій справі для кріплення виробок.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. торкретування, р. торкретування, д. торкретуванню, з. торкретування, о. торкретуванням, м. торкретуванні, к. торкретування

Більше записів