торканий
[torkɑnɪj] Прикметник
Буква:Т
Значення
-
Який стосується народу торків (гузів) — тюркського кочового народу, що в X–XIII ст. населяв причорноморські степи та вплинув на етногенез українського козацтва.
-
Який стосується однойменної річки Торкань (притока Ворскли) або місцевості, пов’язаної з нею.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. торканий, р. торканого, д. торканому, з. торканого, о. торканим, м. торканім