торчкуватий

[tort͡ʃkuʋɑtɪj] Прикметник

Буква:Т

Значення

  1. Який має вигляд торчка, торчків; з торчками, з виступами.

  2. Розм. Який стоїть торчком, піднятий догори (про волосся, вуса тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. торчкуватий, р. торчкуватого, д. торчкуватому, з. торчкуватого, о. торчкуватим, м. торчкуватім

Більше записів