тора

[torɑ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Священне писання юдаїзму, що складається з П’ятикнижжя Мойсея (Буття, Вихід, Левит, Числа, Повторення Закону), яке вважається богонатхненним текстом і основою релігійного закону та життя єврейського народу; також сувій пергаменту з рукописним текстом цих книг, що використовується для читання в синагозі.

  2. У переносному значенні — символ старозавітного закону, суворих релігійних правил або догматичних положень.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. тор, р. тора, д. торові, з. тор, о. тором, м. торі, к. торе

Більше записів