тор

[tor] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Власна назва скандинавського бога грози та війни, відповідника слов’янського Перуна, у германо-скандинавській міфології; зображався з молотом (Мйольніром) — своєю головною зброєю та символом.

  2. Фізична одиниця вимірювання тиску, що дорівнює 1/760 частини стандартного атмосферного тиску (або тиску стовпа ртуті заввишки 1 мм); позначається Торр (Torr).

  3. В геоморфології — характерна форма рельєфу у вигляді оголеної куполоподібної або конусоподібної скелі, утвореної в результаті вивітрювання гранітів або гнейсів, поширена в горах (наприклад, у Криму).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. тор, р. тора, д. торові, з. тор, о. тором, м. торі, к. торе

Більше записів