Древослів

Словник Української Мови

топцювати

[topt͡sjuʋɑtɪ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Топтати, тупцювати ногами, часто на одному місці, роблячи дрібні кроки або присідаючи.

  2. (переносно) Вагатися, довго не приймати рішення, гаяти час, зволікати.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. топцювати, р. топцюватів, д. топцюватам, з. топцювати, о. топцюватами, м. топцюватах, к. топцювати

Більше записів