1. (від англ. top — верхній, найкращий) — такий, що належить до найкращих, найпопулярніших або найвищого рівня у певній категорії; першокласний, провідний.
2. (розм.) — дуже хороший, якісний, видатний; крутий, кльовий.
топовий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |