1. Пов’язаний з топоцентризмом; такий, що розглядає будь-які явища, процеси чи систему знань виключно або переважно через призму місця, території, конкретної локації, надаючи їй центрального, визначального значення.
2. У філософії та соціогуманітарних науках — такий, що ґрунтується на принципі топоцентризму, де просторове розташування («де») вважається першочерговим і фундаментальним для розуміння буття, соціальних відносин чи культурних феноменів.