1. У риториці та літературознавстві — типовий, усталений мотив, образ, сюжетна схема або тема, що повторюється в художніх творах певної епохи, напряму чи традиції; загальне місце.
2. У філософії, зокрема в працях Арістотеля, — загальне місце або типовий спосіб міркування, аргумент, що використовується в діалектичному доказі.
3. У культурології та соціальній географії — символічно навантажене місце, простір або локація, що має особливе значення для певної культури, спільноти чи індивіда.