1. Різко опуститися, впасти на землю, на підлогу (зазвичай зі звуком удару).
2. Розм. Швидко сісти або лягти (часто від втоми, розчарування).
3. Перен., розм. Зазнати невдачі, провалитися у справі, потерпіти крах.
Словник Української Мови
Буква
1. Різко опуститися, впасти на землю, на підлогу (зазвичай зі звуком удару).
2. Розм. Швидко сісти або лягти (часто від втоми, розчарування).
3. Перен., розм. Зазнати невдачі, провалитися у справі, потерпіти крах.
Відсутні