топнутися

1. Різко опуститися, впасти на землю, на підлогу (зазвичай зі звуком удару).

2. Розм. Швидко сісти або лягти (часто від втоми, розчарування).

3. Перен., розм. Зазнати невдачі, провалитися у справі, потерпіти крах.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |